- посвідчений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до посвідчити. || посві́дчено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
посвідчений
Смотреть что такое "посвідчений" в других словарях:
посвідчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
посвідченість — ності, ж. Абстр. ім. до посвідчений … Український тлумачний словник
нотаріальний — а, е. Стос. до посвідчення й оформлення юридичних актів, різних документів і т. ін. || Завірений нотаріусом. •• Нотаріа/льна конто/ра місцевий орган нотаріату. Нотаріа/льна пала/та некомерційна організація, що є професійним об єднанням, заснована … Український тлумачний словник
